Mobile menu

COI

Хеловін у СОІ: страшніше, ніж усі дедлайни разом узяті

Автор Вільгеміна

Дозвольте представитися. Мене звати Вільгельміна, я — представниця древньої професії, а в СОІ потрапила з Амстердама (там я веду свій страшний бізнес). Приїхала не просто так: дійшли до мене чутки, що тут відбуватиметься якесь моторошне дійство на честь Хеловіна, на якому буде присутня  нечисть з усього потойбічного світу.  

Перше враження, як відомо, найважливіше. У СОІ мене впустили два маленькі привиди, а біля входу зустріла відьма. Повсюди висіли чорні та помаранчеві повітряні кульки, виднілися бризки крові, кажани звисали зі стелі, павуки причаїлись у своєму павутинні, злі гарбузи і мандарини витріщалися на мене своїми очиськами — я була в захваті. А моторошна музика створювала неймовірний ефект: я дійсно почувала себе «по ту сторону зла».

Познайомилася з Дракулою і двома красунями-вампірками, божевільним вченим, зомбі, кривавою медсестрою, ковбоєм, злим чарівником, відьмами, одна з яких мала здатність красти молодість у дівчат, маленькими монстриками.

Особливої уваги заслуговував накритий стіл: тематичні закуски, кров у шприцах, різноманітні напої токсичних кольорів і, звісно ж, торт. Великий, круглий, помаранчевий, з доброю (але це тільки на перший погляд) гарбузовою посмішкою — та ще смакота!

Не обійшлося свято без конкурсів та ігор. Наприклад, малювали монстра по загаданих частинах тіла. Результат вийшов дещо дивакуватий, дещо нескладний, дещо лякливий. Судіть самі:

А ще кожен із нас розповів про свої страхи. Так-так, у нечисті вони теж бувають. Когось, наприклад, лякає слово «дедлайн», а когось — Бодя в костюмі Снігурочки. Хтось у жодному разі, навіть за мільйон душ і літрів крові, не пішов би в корпус НУЛП, бо вважає це місце наймоторошнішим. А ще СОІ-вська нечисть в дитинстві боялася бабаїв, інтернатів, циганів і бомжів. Виявилося, що декого лякають певні актори, кінофільми та книжки. Так, від Северуса Снейпа і Віллема Дефо у монстрів СОІ волосся стає дибки, від «Екзорциста» і «Твін Пікс» мурашки бігають по шкірі, а «Сутінки», «Таємну історію Біллі Міллігана» та Кримінальний кодекс їм хочеться сховати у морозильну камеру і більше ніколи не бачити. До речі, страшні сни СОІ також сняться. У них вони втікають від зграї собак і підлітків, пишуть коди і ділять на нуль.

Після того як всі накуштувалися алхімічних еліксирів і наїлися хот-догів з відрубаними пальцями, почався рок-н-рол. Ні, музика і далі звучала моторошна, а от гра в «Мафію» у нас була незвична: відьма Вікторія презентувала колекцію карток із зображеними на них рок-музикантами.

На фоні продовжував іти «Труп нареченої» (бо класика ж), а частина нечисті перейшла у переговорну для гри в Dixit.

Попри загальну страшну атмосферу наймоторошнішим місцем була, мабуть, фотозона в студії: все чорне-пречорне, і тільки клацання чи то чиїхось зубів, чи то камери було чути.

Повернулась я до Амстердама з серцем, переповненим емоціями, і кишенями, переповненими купюрами (свято святом, а професійні навички не сховаєш). Хеловін у СОІ таки вдався!

 

 

Поділитися посиланням